/Files/images/Адаптація до дитячого садка.jpg

СХОДИНКИ ДО АДАПТАЦІЇ

Настає той час в житті кожної дитини, коли вона переступає поріг дитячого садка. Адже, відповідно до ст..4 Закону України «Про дошкільну освіту», дошкільна освіта є обов’язковою складовою безперервної освіти в Україні. Адаптація – це пристосування організму до нової ситуації, а для дитини дитячий садок, поза сумнівом, є новим, ще невідомим простором, із новим оточенням і стосунками. Адаптація (з лат. «пристосування») – процес призвичаєння організму, що відбувається на різних рівнях: фізіологічному, соціальному, психологічному. Адаптація – активне засвоєння прийнятих у суспільстві норм і оволодіння відповідними формами спілкування й діяльності. Чи у всіх дітей однакова поведінка при вступі в садок? Ні. Одні діти впевнені, вибирають гру, йдуть на контакт із дітьми й дорослими, інші – менш упевнені, більше спостерігають, деякі – виявляють негативізм, небажання йти в групу, відхиляють усі пропозиції, бояться відійти від батьків, голосно плачуть. Причини такої поведінки різні: це і відсутність режиму вдома, й невміння гратися, й не сформованість навичок самообслуговування. Однак основна причина – недостатній досвід спілкування з однолітками та дорослими. Процес пристосування (адаптації) до дитячого садка проходить індивідуально. Середній строк адаптації дітей раннього віку – 7-15 днів, молодшого дошкільного віку – 2-3 тижні, старшого дошкільного віку – 1 місяць. Виникнення у дитини стійкого «адаптаційного синдрому» свідчить про її неготовність до виходу із сім’ї.

Виокремлюють такі ступені адаптації:

- Легкий – поведінка дитини нормалізується (протягом 10 – 15 днів) – фізіологічна, природна адаптація;

- Середній (протягом 15 – 30 днів) – дитина худне, хворіє, але не важко, без ускладнень;

- Важкий (триває від 2 місяців і більше) – патологічна адаптація.

Виходячи з цього, виокремлюють три групи дітей за характером пристосування до нових умов життя.

Перша група– ті, для кого процес адаптації легкий і безболісний. Такі діти комунікабельні, самостійні, спілкування батьків із ними доброзичливе.

Друга група– малюки, котрі адаптуються повільніше і важче. Поведінка нестала. Зацікавлення грою змінюється байдужістю, вередуванням. Малятам бракує довіри у ставленні до вихователів, інших дітей навички гри та спілкування розвинені недостатньо.

Діти малоініціативні, менш самостійні, дещо можуть робити самі але здебільшого залежать від дорослого. З боку батьків простежується нестабільність у спілкуванні: доброзичливі, привітні звертання змінюються криком, погрозами або збільшенням вимог.

Третя група– діти, які важко пристосовуються до нового оточення. Вони зазвичай несамостійні, швидко втомлюються, ігрові навички не сформовані. У досвіді таких дітей – прояви авторитарності, жорстокості (чи навпаки – зайвої поступливості) з боку дорослих, що спричиняє страх, недовіру до вихователя або повне ігнорування його та інших дітей. Сон і апетит погані або зовсім відсутні. Діти часто хворіють, що ще більше вповільнює звикання до нового оточення й до нових вимог.

Щоб процес адаптації не затягувався, необхідно:

- Давати позитивні настановлення, підтримувати бажання дитини йти в садок;

- Дитина має відчувати повне розуміння між батьками та вихователями, тоді вона швидше звикає;

- У перші дні – короткочасне перебування у групі – 1-2 години;

- Наблизити домашній режим до садкового;

- Утримуватися від шумних масових вистав, або зменшити емоційне навантаження;

- Навчати навичок самообслуговування (одягання, умивання, складання іграшок).

- Головною педагогічною умовою успішної адаптації дитини до дитячого садочка є єдність вимог до малюка в сім’ї та дитсадка.

Правильна поведінка рідних у період адаптації дуже важлива, педагоги повинні надати рекомендації батькам:

- Дитині потрібно говорити, що вона вже доросла;

- Не залишати дитину на цілий день у групі;

- Гуляти на майданчику після відвідування садка;

- Давати із собою улюблені іграшки;

- Повідомляти вихователя про особливі звички дитини;

- Придумати ритуал «прощання» й обіграти його вдома;

- Зустрічати дитину з посмішкою;

- Розповідати якомога більше позитивного про садок;

- Підтримувати самостійність дитини вдома

Пам’ятка для батьків майбутніх вихованців дитсадка

1. Розкажіть дитині, що таке дитячий садок, навіщо туди ходять діти, чому ви хочете, щоб малюк пішов в дитячий садок. Зводіть його туди, щоб він мав уявлення про те, що це таке.
2. Коли ви йдете повз дитячий садок, з радістю нагадуйте дитині про те, як їй пощастило – восени вона зможе сюди ходити. Розповідайте рідним і знайомим в присутності малюка, що пишаєтеся своєю дитиною, – адже її прийняли в дитсадок.
3. Поговоріть з нею, як з дорослою. Поясніть, що вона буде ходити в садок, де багато дітей, з якими можна грати, і багато нових і цікавих іграшок.

Кiлькiсть переглядiв: 984

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.